Організація позакласної роботи з іноземної мови

Сучасного школяра вже не здивуєш аудіозаписом чи кольоровою наочністю – засобами які діяли ще років з 10 тому. На сьогоднішній день вчителю приходиться конкурувати із героями популярних комп'ютерних ігор та мультфільмів. І хоча в Національній доктрині прописано, що «необхідно істотно зміцнити навчально-матеріальну базу, здійснити комп'ютеризацію навчальних закладів, впровадити інформаційні технології» ми розуміємо, що на це потрібні кошти та час, а щось потрібно робити вже сьогодні.

Деякі прості засоби розвитку інтересу учнів до вивчення іноземної мови, як організація позакласної роботи з іноземних мов не вимагатимуть від учасників навчального процесу значних капіталовкладень, але дають результати.

Сучасна школа має великий досвід проведення освітньо-виховної роботи з іноземної мови, яка становить частину єдиного навчально-виховного процесу.

Школа – це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому навчально-виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у цьому відіграє позакласна робота.

Позакласна робота з іноземної мови – це різноманітна діяльність учителя спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час.

Позакласна робота з іноземної мови – важлива складова частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов'язана з класними заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв'язує ті самі навчальні й виховні завдання, і в цьому відношенні є продовженням тієї роботи, яка проводиться на уроці.

Досвід передових вчителів іноземної мови свідчить про те, що правильно організована позакласна робота сприяє поліпшенню якості знань учнів по мові, поглиблює їх практичні уміння, навики, розвиває їх творчу активність, ініціативу.

В даний час ніхто не оспорює важливість і необхідність проведення з учнями різних позакласних і позашкільних заходів щодо іноземної мови. За останні роки в методичній літературі з'явилися ряд статей і збірок, що описують передовий досвід вчителів в області позакласної роботи з учнями на іноземній мові.

У школах з'являються все нові організаційні форми цієї роботи.

Розвиток індивідуальних здібностей учнів, безперечно, одне з важливих завдань позакласної роботи. Проте робота з учнями, які виявляють особливу цікавість до вивчення іноземної мови, слабо висвітлена в методичній літературі, і вчителі часто відчувають складнощі у виборі організаційних форм роботи з цими учнями.

Проводячи з учнями позакласні заходи, вчитель вирішує ті ж практичні загальноосвітні і виховні завдання, які ставляться перед навчальними заняттями.

Проте специфіка самої позакласної роботи дозволяє уточнити конкретні завдання, які постають перед вчителем. Перш за все добровільний характер участі учнів в цій роботі, їх зацікавленість і відсутність суворих програмних вимог, що дозволяють вчителеві більшою мірою, ніж на уроці, створити на заняттях подібність іншомовного середовища, стимулюючого мовну діяльність школярів. Такі форми роботи, як листування на іноземній мові із зарубіжними друзями, вечори-зустрічі перегляд неадаптованих фільмів на іноземній мові та інше, створюють можливість для учнів практично користуватися мовою як засобом спілкування, усвідомити цінність придбаних на уроках умінь і навиків. Все це створює особливо сприятливі умови для вдосконалення умінь і навичок користування мовою, отриманих на уроках. Тому подальше вдосконалення і автоматизацію умінь усної мови і читання, сформованих у школярів в процесі занять іноземною мовою в класі, слід вважати основним завданням позакласної роботи.

Завданням позакласної роботи є: збагачення й розширення знань учнів з іноземної мови, створення, за висловленням В. О. Сухомлинського, інтелектуального фону, що сприяє свідомому і глибокому засвоєнню програмового матеріалу; поглиблення набутих на уроках мови знань, розвиток умінь і навичок усного й писемного мовлення; виховання ініціативи, самостійності, творчих здібностей учнів, їх пізнавальних інтересів; забезпечення виховної спрямованості предмета, що вивчається, формування почуття патріотизму, інтернаціоналізму, дружби між народами.

Відома свобода в підборі матеріалів і виборі форм роботи створює сприятливі умови для розширення загальноосвітнього рівня учнів, для їх виховання. Дійсно, можливість широкого використання газетних і журнальних матеріалів, в яких висвітлюються поточні події в країнах мови, що вивчається, дозволяє глибше і грунтовніше знайомити учнів з сучасним життям в цих країнах, виховувати їх в дусі інтернаціоналізму.

Значно більше, ніж класна робота, позакласні заходи з іноземних мов можуть сприяти естетичному вихованню учнів. При правильному підборі текстів п'єс, пісень, віршів для шкільних вечорів на іноземній мові значно легше, ніж на класних заняттях, виховувати в учнів любов до прекрасного в житті і мистецтві. Цьому ж сприяє і сам спосіб проведення вечорів (художнє оздоблення стендів, вітрин, альбомів, музичне оформлення вечорів).

Позакласна робота через свою специфіку дозволяє значно більше враховувати індивідуальні схильності і можливості учнів. Вчитель може давати різні завдання учням, погодившись з рівнем розвитку у них умінь і навиків усної мови, читання і письма. А це у свою чергу дозволяє стимулювати інтерес і схильність учнів до вивчення мови. Тому найважливішою метою позакласної роботи є підвищення рівня володіння мовою в учнів, які проявляють особливий інтерес і схильності до вивчення іноземних мов.

Мета і завдання позакласної роботи з іноземної мови

Мета позакласної роботи з іноземної мови полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей.

Позакласна робота з іноземної мови спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку.

Уміло й цікаво проведені позакласні заняття допомагають учням заглибитися в історію походження та значення слів, вивчити питання походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства мови; учні глибше пізнають закони мови, усвідомлюють розвиток мови, повніше осмислюють художньо-зображальні засоби, привчаються працювати з доступною для них науково-популярною літературою з мовознавства, з різними типами словників, добирати потрібні матеріали з рекомендованих учителем книг, вчаться виготовляти наочні посібники, редагувати матеріали до стінгазети, писати анотації, тези, реферати, працювати над удосконаленням свого усного і писемного мовлення.

Позакласна робота з іноземної мови вирішує такі завдання:

- удосконалення знань, навичок і вмінь, набутих на уроках іноземної мови;

- розширення світогляду учнів;

- розвиток їх творчих здібностей, самостійності, естетичних смаків;

- виховання любові та поваги до людей свого рідного краю та країни, мова якої вивчається.

Принципи організації позакласної роботи

з іноземної мови

Принципи позакласної роботи з іноземної мови – вихідні положення, які визначають вимоги до її змісту, методів та організаційних форм. Вони відповідають цілям та завданням усієї позакласної роботи з іноземних мов у школі та ілюструють суть педагогічної діяльності вчителя – організатора позакласної роботи.

Основними організаційними принципами позакласної роботи з іноземної мови є принципи добровільності та масовості, принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів, принцип зв'язку позакласної роботи з уроками (В.І.Шепелева).

Принцип добровільності полягає в тому, що учні включаються в позакласну роботу за власним бажанням. Цей принцип має свою особливість: учень, якими сам визначив свою участь у тому чи іншому виді позакласної діяльності, бере на себе добровільне зобов'язання продовжувати вивчення іноземної мови, що вимагатиме від нього додаткових зусиль.

Принцип масовості передбачає активну участь в позакласних заходах як найбільшої кількості учнів з різним рівнем володіння іноземною мовою.

Принцип урахування і розвитку індивідуальних особливостей та інтересів учнів передбачає врахування в контексті діяльності учнів їх власного досвіду, інтересів, бажань, нахилів, світогляду, емоційно-почуттєвої сфери та статусу особистості в колективі. Принцип зв'язку позакласної роботи з уроками насамперед полягає в тому, щоб забезпечити єдність практичних, розвиваючих та виховних цілей позакласних занять та уроків. Він також передбачає зв'язок навчальних матеріалів, які використовуються в позакласній роботі, з матеріалом чинних навчально-методичних комплексів з іноземних мов.

Позакласна робота базується на володінні учнями навичками та вміннями, набутими на уроках іноземних мов, тому дуже важливим є те, щоб учні якнайповніше використовували ці навички та вміння під час позакласного заходу.

Водночас позакласна робота має позитивно впливати на навчальну діяльність учнів з іноземної мови. Г.І.Мокроусова і Н.Ю.Кузовлєва доповнюють вищезгадані принципи принципами комплексності, захопленості та розвитку ініціативи і самодіяльності. Принцип комплексності має забезпечити єдність і взаємозв'язок патріотичного, морального, естетичного, трудового і фізичного виховання. Позакласна робота з іноземних мов повинна виховувати щирого громадянина, який з повагою ставиться до своєї країни і країни, мову якої він вивчає. Цей громадян має бути чесним, порядним, розуміти людей, з якими спілкується, поважати і допомагати їм. На позакласних заходах необхідно прищеплювати учням любов до прекрасного, вчити виконувати пісні, слухати і розуміти музику, гарно оформляти альбоми, стінгазети, виготовляти костюми і різний реквізит до вистав.

 Принцип захопленості пов'язаний з вибором конкретних цікавих прийомів, і сприяють ефективному досягненню поставлених завдань, а також зі змістом навчальних матеріалів, який має бути новим, незвичайним, захоплюючим, здебільшого країнознавчого характеру.

Принцип розвитку ініціативи та самодіяльності передбачає стимулювання розвиток у школярів самодіяльності та ініціативи в роботі. Саме в позакласній роботі вчитель має дати учням можливість самостійно використати свої знання вміння, дозволити робити все, що стосується підготовки та проведення позакласного заходу, вміло й непомітно керуючи цим процесом. Самодіяльність – основа творчості, а саме творче задоволення в роботі завжди сприяє бажанню працювати краще, знати іноземну мову досконаліше. Ініціатива має стати суттєвою позицією кожного учня. Учителю необхідно спонукати своїх учнів до того, щоб вони самі пропонували тематику і форми позакласного спілкування.

Усі вищеназвані принципи доповнюють один одного і в комплексі забезпечують цілеспрямований, послідовний, систематичний і водночас різнобічний вплив на розвиток особистості.

ІІІ. Форми позакласної виховної роботи з іноземної мови

 В методичній літературі та у практиці школи традиційно розрізняють три форми позакласної роботи:

•         індивідуальні

•         групові

•         масові.

В основу такого розподілу покладена ознака кількісного охоплення учасників. Підкреслюючи нечіткість поняття "масовості", В.І.Шепелева пропонує розрізняти форми позакласної роботи з іноземних мов за організаційно-структурною ознакою. Відповідно вона відносить групові форми до організаційно-структурних форм, а індивідуальні та масові – до неструктурних.

Індивідуальна позакласна робота проводиться з окремими учнями, які готують повідомлення і доповіді про країну, мова якої вивчається, про знаменні дати і події, видатних людей, розучують вірші, пісні, уривки з літературних творів іноземною мовою, виготовляють наочні посібники, оформляють стінгазети, альбоми, стенди і т.п. Індивідуальна робота може проводитися постійно або епізодично.

Групова форма позакласної роботи має чітку організаційну структуру і відносно постійний склад учасників, об'єднаних спільними інтересами. До цієї форми належать різноманітні гуртки: розмовні, вокальні, драматичні, перекладачів, філателістів, позакласного читання тощо. Деякі методисти рекомендують організовувати для учнів усіх класів розмовні та хорові гуртки, для учнів старших класів – літературно-перекладацькі та країнознавчі. Позитивно зарекомендували себе комбіновані гуртки, де поєднуються різні види діяльності, наприклад, розучування пісень та підготовка інсценівок, позакласне читання і перегляд діафільмів з подальшим обговоренням переглянутого. Заняття в гуртках, як правило, проводяться регулярно.

Масові форми позакласної роботи не мають чіткої організаційної структури. До них відносять такі заходи як вечори художньої самодіяльності, фестивалі, конкурси, карнавали, тематичні вечори і ранки тощо. Ці заходи проводяться епізодично.

За змістом можна виділити такі форми позакласної роботи з іноземних мов:

1) змагальні,

2) засоби масової інформації,

3) культурно-масові,

4) політико-масові.

Кожна група зазначених форм передбачає конкретні заходи.

 Заходи змагального характеру: конкурс, гра, олімпіада, вікторина та інші.

Засоби масової інформації – стінгазета, оголошення, бюлетень, усний журнал, дайджест, виставка-вікторина тощо.

Заходи культурно-масового характеру: вечір-свято, присвячений народним традиціям рідної країни або країни, мова якої вивчається; вечір-портрет, присвячений життю та діяльності відомих письменників, поетів, композиторів, акторів тощо; вечір-зустріч з цікавими людьми; вечір-хроніка у зв'язку зі знаменними подіями; ранок казок та інші.

Заходи політико-масового характеру: форум, фестиваль, прес-конференція-ярмарка солідарності, телеміст та інші.

У педагогічній літературі є поняття "об'єднуючі форми позакласної роботи (Т.М.Калечиць, З.О.Кейліна).

До об'єднуючих форм відносять дитячі та юнацькі клуби за інтересами, шкільні музеї, бібліотеки, кіностудії, кінотеатри та клуб веселих і кмітливих. Клуби є ефективною формою позакласної роботи з іноземних мов, тому що вони об'єднують учнів різного віку і різних інтересів, створюють широкий простір для спілкування, діють на засадах самоврядування і стають центрами позакласної роботи в школах. Клуби мають свої назви, емблеми, положення і статути. Особливою популярністю серед школярів користуються клуби веселих та кмітливих (КВК), які передбачають проведення цікавих конкурсів, виконання пісень, віршів, розгадування загадок, кросвордів, ребусів з зоровою опорою у вигляді плакатів, картин, відеопродукції. Кожна команда, яка бере участь у КВК, має свій девіз, емблему, пісню та форму. Як "домашнє завдання" учасники клубу готують інсценівку за творами відомих зарубіжних письменників та драматургів.

Доцільно виділити окремо таку форму позакласної роботи як

Тиждень іноземної мови у школі.

 Ця форма за своїм характером є масовою, бо передбачає участь у ній широкого контингенту учнів; а за своєю структурою є комплексною, тому що включає комплекс різних за змістом та формою заходів, які відбуваються в певний період часу і спрямовані на реалізацію завдань комплексного підходу до виховання учнів.

Тиждень іноземної мови у школі як комплексна форма повинна сприяти цілеспрямованій організації і систематизації усієї позакласної роботи з іноземних мов у школі, активізації роботи гуртків, для яких Тиждень стає своєрідним творчим звітом, формуванню творчих стосунків між учнями, вчителями і батьками, які взаємодіють у процесі підготовки і проведення Тижня. Тиждень іноземної мови проводять у певний період навчального року за попередньо складеною програмою, яка визначає цілі, зміст і форму кожного з його компонентів. Тематика заходів у рамках Тижня повинна бути цікавою, пізнавальною, вступною, пов'язаною з навчальним матеріалом та відповідати віковим особливостям учнів, рівню їх мовної підготовки. Процес підготовки і проведення Тижня іноземних мов проходить у три етапи.

 І етап (підготовчий) починається складанням програми Тижня. На цьому етапі створюється оргкомітет, до складу якого обираються вчителі іноземної мови, завуч, представники учнівського та батьківського загалу. Члени оргкомітету визначають виконавців програми, організують виготовлення костюмів, реквізиту, оформлення приміщень, виставок, оголошень, запрошень, також підготовку необхідних фотоматеріалів, відео, кінофільмів, слайдів. Безпосередньо підготовку учнів до виступів проводять вчителі іноземних мов, працюючи індивідуально з кожним учнем або з групами учнів у гуртках. Під час репетицій учні вдосконалюють свою вимову, вчаться поводитися на сцені і т.п.

ІІ етап – це проведення Тижня іноземної мови. Обов'язковою умовою проведення Тижня є створення атмосфери святковості, невимушеності. Учні повинні відчувати задоволення і радість від своєї участі у святі.

ІІІ етап присвячений підсумкам Тижня. Бажано випустити інформацій-ний бюлетень і повідомити про те, як пройшов Тиждень, яких успіхів досягли його учасники, хто з учнів найбільше відзначився.

Як показує практика, види позакласної роботи, що забезпечують оптимальні результати, повинні мати такі характеристики:

інформативність і змістовність, які сприяють реалізації практичних та загальноосвітніх цілей позакласної роботи;

комунікативна спрямованість: усі види позакласної роботи повинні забезпечувати користування іноземною мовою як засобом одержання і передачі інформації в типових природних ситуаціях спілкування;

ситуативність: переважна більшість видів позакласної роботи повинна включати "набір" ситуацій, які є предметним фоном і стимулом до цілеспрямованих мовних вчинків;

орієнтація завдань на підвищення мовленнєвої активності учнів;

 емоційність форм і способів реалізації, що сприяє підвищенню інтересів учнів до іншомовної діяльності.