Сценарій родинного свята
«А пісня – це душа…»
Звучить народна пісня, на фоні якої ведуча читає вірш «Народна пісня»
Народна пісня, дума чи романс
У душу ллється і заполоняє.
Та заворожує, чаклує нас,
І в саме серце раптом проникає.
Сльоза накотиться, не зупинить...
Десь винирне з душі неждано.
Услід за піснею душа летить...
А серце рветься невблаганно.
Так солодко тоді душа щемить,
А музика, мов хвиля, нагортає.
Струна чарівна в серці забринить
І ні для чого місця більш немає...
А хвиля музики несе удаль.
В ній розчинитись хочеться й летіти.
У музиці життя, любов, печаль,
Й душа стає, немов тендітні квіти.
Народна пісня... Не страшний їй час!
У ній звучання рідні й позитивні...
Вона живе у кожному із нас,
Мабуть-таки, на генетичнім рівні.
Ведуча 1
Пісня... Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Вона пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями.
Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так нам від Бога дано, про що йдеться в легенді.
...Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, точність і пунктуальність, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі. Італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, Господь Бог підвівся з трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок з калини.
– Ти чого плачеш? – запитав Господь?
– Я – Україна, а плачу, бо стогне земля моя від пролитої крові, від пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі. Вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.
– Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти уже роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина вже хотіла йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.
– Є у мене неоціненний скарб, який уславить тебе і твій народ на увесь світ. Це – пісня. Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула до серця. Поклонилася низенько
Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
З того часу український народ знаходить собі втіху і в горі, і в радощах у пісні.
Ведуча 2
Є скарби, які заховані в землі, а є такі, що розташовані на поверхні і передаються з покоління в покоління. До таких скарбів належить пам'ять роду, моральні і духовні цінності. Найдорожчий серед них для українців – пісня!
Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалася від покоління до покоління.
Ведуча 1
Сьогодні на нашому святі зібралися люди, які люблять, шанують і бережуть народну пісню. Люди, у яких пісня живе в серцях, душах, сім’ях, Живе у їхніх родинах.
Отже, сьогодні у нас незвичайне свято, а родинне, родинне свято народної пісні!
А пісня – це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша –
Чим глибша пісня, тим ясніш душа.
І. Драч
Ведуча 2
Хочемо познайомити Вас з родинами
Слова студентів «Від серця до серця»
Від серця до серця, із роду до роду,
лине пісня українська, пісня нашого народу,
Від серця до серця з родини в родину
Народная пісня Вкраїною лине!
Ведуча 1
Пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо нема такої значної події в житті народу, нема такого людського почуття, яке б не озвалося в українській пісні чи ніжністю струни, чи рокотом грому.
І в цю хвилину ми поринаємо у чарівний світ народної пісні, яку подарує нам …
Пісня
Вірш «Лунає пісня українська».
Лунає пісня українська
і степ безмежний ожива,
Промінням сонячним на квітах
Чарівна бавиться весна.
Цвітуть кущі, дерева, трави,
Під музу стелиться земля
Стежками в'ється і співає
Духмяним подихом тепла.
Стоїть замріяна калина
І коси стелить у вікно,
Старий Дніпро набрався сили
і дзвін по хвилях понесло.
Зачарувалася долина.
Бджолиним гулом загула,
і полетіли наче діти
До материнського крила.
Лунає пісня українська,
У кожну хату шле тепло,
Як своїм дітям добра мати
Дарує спокій і любов.
Ведуча 2
Пісня як мати, мати як пісня.
Хіба є хтось дорожчий для нас у цілому світі за маму, образ якої оспіваний у багатьох народних піснях. Одну з таких пісень заспіває нам родина студентки …
Пісня …
Вірш «Як пісня змовкає…»
Як пісня замовкає - це біда,
І особливо, як вона весела,
Яка возносить, яку п'єш до дна,
Яку співають у містах і селах.
Чарівність пісні у її словах,
І в музиці, де ці слова співають.
Такі пісні звучать у всі віка,
І особливо людям, що кохають.
Послухайте - співають... Замовчіть!!!
А цю мелодію і разом з нею слово,
Ви на вівтар народу положіть,
Вони народні вже і це чудово.
Ведуча 1
Вічна тема – тема кохання, оспівана чи не в кожній пісні, одну з яких нам дарує родина …
Народна пісня «Світить місяць, світить ясний»
Вірш «Про українську пісню»
Століттями складалися пісні –
Пісні народні – жартівливі і серйозні.
Вони єднали в мирі й на війні,
Звучали на весіллі і в поході.
Що ж сталося? Чому в наш час не так?
Невже нам жити важче, аніж предкам?
Чому ж пісні сьогодні в селах не звучать
Про козаків, про чорнобривці, чорну редьку?
Згадаємо ж давайте у цю мить.
Що українці – це народ співучий –
Ніщо не може нашу пісню зупинить,
Наповним піснею наш край квітучий!
Ведуча 1
Кажуть, що пісня - це душа, що душа відчуває, те людське серце співає. Частинкою своєї душі поділиться родина …
Пісня «Чом ти не прийшов»
Ведуча 2
Хвилини радості, щастя, єднання дарує пісня родини…
Вірш «Осіння пісня»
Шелестом листя торкає
Тиха пісня німі вуста.
І десь в синяві зникає,
Тужлива та дуже проста.
Її ніхто не почує –
Б'ється у грудях птах.
Пісня кудись кочує
Подихом на вустах.
Нехай зникає далеко,
Туди, де ще досі весна.
Куди полетіли лелеки.
Там буде нехай і вона.
Пісня родини «Білий лебідь»
Вірш
Я бачу світ через пісні.
В глибінь віків із ними лину.
Пісні – життєписи людські,
і щира правда про Людину.
В піснях усе я віднайду.
Це вічний код буття на світі.
Знайду в них радість і журбу
і мудрі предків заповіти.
Ведуча 2
Українська пісня – одна з найбагатших джерел поезії всього світу. Причаститися з цього джерела пропонують нам …
Пісня «Била мене мати»
Народна пісня – це велике диво.
У ній душа дитини в світ летить.
Вона весела, світла, пустотлива,
То щирим сумом раптом зазвучить.
Ведуча 1
Господь оборонив Україну від облудної новітньої музики. Прослухати новітню європейську музику, а після неї українську народну пісню – це однаково, що вийти з затруєної пахощами міської світлиці на свіже, чисте лісове повітря. Ковточок свіжого повітря нам дарує …
Пісня «А зорі так зорі»
Віршовані рядки
Народна пісня. Найдорожча, мила.
Вона в душі щоденно й уві сні.
Над цілим світом розпускає крила…
Там, де людина, там її пісні.
Моя родина.
Ведуча 1
В чому ж сила наших пісень? Чому український народ ніколи не відмовлявся від своєї пісні?
(Легенда)
... Жили колись чоловік та жінка, тяжко їм було, бо мали повну хату маленьких дітей, а землиці – на заячий скік. Гарували і вдень, і вночі аби не вмерти з голоду, але всі в родині любили співати. Одного дня померла бідна жінка. Крайня біда присіла чоловіка, і в хаті вже не чути було веселих співанок – лише сумні. А в сусідстві жив великий пан. Якось прийшов до бідного, поклав торбу з грішми на лаву і питає: «Скільки в тебе дітей?» – «Десятеро». – «А чи не забагато, чоловіче, на твої маєтки? Відпусти мені одну дитину, і я дам тобі за неї торбу грошей». Бідний скликав дітей і каже:
«Пан дає торбу грошей за одного з вас. Хто піде до нього? Там буде їсти калачі, а спати на перинах». Діти гірко заплакали. «Жоден не хоче йти до вас, пане», – сказав бідний чоловік. Пан задумався. «Тоді я даю торбу грошей, аби ви більше не співали. Я не можу спати через ваші співанки». – «Най буде так», – і бідний забрав гроші. Багач пішов до дому. Всі мовчали. І раптом один хлопчина заспівав так, що у всіх закрутилися сльози в очах. Бідний схопив торбу з грішми і побіг до пана. Кинув торбу йому на стіл і сказав: «Я не продаю, пане, ні співанок, ні дітей!» І в бідній хаті далі було чути пісні сумні та веселі.
Ніколи і нікому не вдасться заглушити українську пісню. Вона як душа, вічна.
Ведуча 1
Відео. А зараз спогадами про свою юність і мотивами пісень з нами поділиться бабуся (95-річна бабуся ділиться щемливими спогадами своєї молодості)
Ведуча 2
Коли люди багато часу проводять разом, в них з’являються спільні інтереси, захоплення, спільні, близькі серцю пісні. Я зараз говорю про нашу групу. За роки навчання в училищі ми теж стали родиною із своїми звичаями, традиціями, ну і звичайно улюбленими піснями.
Пісні «Сиджу я край віконечка».
Ну де ще є така чарівна пісня,
Серед яких на світі славних мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то навіє радість і любов.
«По садочку ходжу»
Українська пісня, вимита сльозами,
Висушена вітром у краї чужім,
Українська пісня, ти прийшла шляхами
До мойого серця і живеш у нім.
Віночок веселих пісень
Немов чарівний самоцвіт
Повний блиску і принади
Палає пісня з давніх літ –
Надія і розрада.
Ведуча 1
Народна пісня живе не тільки у серцях юних, красивих дівчат нашої групи. Їх люблять, леліють усі викладачі, увесь колектив навчального закладу, який теж є великою педагогічною родиною.
Вірш
О, пісне, яка ти прекрасна,
Коли з океану душі
З’явилась нараз – світла, ясна, -
на розкіш, на втіху мені!
Ведуча 2
(Слово дирекції)
Ведуча 1
Частування.
Ведуча 2
Плине час. Народжуються і вмирають люди, гине у вогні часу матеріальна культура. Але вічними і незнищенними залишаються духовні цінності, серед яких – пісня.
Ведуча 1
Сучасні українці не втрачають любові до народної пісні, вона живе в кожному домі. Пісня згуртовує людей, очищає їхні душі, робить життя більш осмисленим, радісним і красивим.
Ведуча 2
Наша пісня буде жити вічно!
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине.
От де, люди, наша слава,
Слава України!
Закінчення. Многая літа!
|